група 105 Охорона праці

Тема уроку: Тестування

Дата: 10/04.20

1. При зовнішньому масажі серця кількість натискань на грудну клітку складає:

А). 30 разів на хвилину;

Б). 40 разів на хвилину;

В). 50 разів на хвилину;

Г). 60 разів на хвилину?

2. До безпечних методів звільнення потерпілого від дії електричного струму відноситься:

А). вимкнути напругу рубильником або вимикачем;

Б). перерубати провід сокирою з мокрим дерев’яним держаком;

В). відкинути провід металевою трубою?

3. Яку допомогу необхідно надати потерпілому при переломі кінцівки:

А). перев’язати місце перелому;

Б). укласти кінцівку в зручне для потерпілого положення;

В). іммобілізувати уламки кісток кінцівки за допомогою шин або підручних засобів з обов’язковою фіксацією двох суміжних суглобів?

4. Яку першу допомогу необхідно надати потерпілому при пошкоджені шкіряних покровів і м’язової тканини:

А). рани промити, чужорідні тіла вилучити, накласти пов’язку;

Б). змастити шкіру навколо рани 5 % розчином йоду, накласти на рану суху стерильну пов’язку;

В). залити рану 5% розчином йоду і накласти на неї пов’язку?

5. На який максимальний час дозволяється накладати потерпілому джгут або закрутку при наданні йому першої допомоги:

А). до 1 години;

Б) до 2 годин;

В) до 3 годин?

6. Яку першу допомогу необхідно надати потерпілому при ударі:

А). на поранене місце накласти холодний компрес;

Б). потерпілого зручно покласти;

В). на забите місце покласти тугу пов’язку?

7. Для зупинки носової кровотечі потрібно накласти на ніс:

А). холодний компрес;

Б). гарячий компрес;

В) сухий компрес?

8. Для зупинки артеріальної кровотечі гумовий джгут накладають:

А). вище поранення;

Б). безпосередньо на поранення;

В) нижче поранення?

9. При наданні першої медичної допомоги нашатирний спирт використовують:

А). для обробки ран і поранень на шкірі;

Б). при серцевому болі;

В). при знепритомнінні?

10. Які ознаки струсу мозку у потерпілого:

А). сонливість в’ялість, блідість шкіряних покровів, пітливість, підвищення частоти пульсу і дихання;

Б). головний біль, нудота і блювання, втрата свідомості;

В). збуджений стан, почервоніння шкіряних покровів, підвищення слиновиділення, потемніння в очах?

Тема уроку: Перша допомога при отруєнні

Дата: 08.04.20

Тема уроку: Долікарська  допомога при розтягненнях, ударах, переломах

Дата: 03.04.20

Забій – це закрите пошкодження тканин і органів без істотного порушення їх структури. Зазвичай виникає в результаті удару тупим предметом або при падінні. Найчастіше пошкоджуються поверхнево розташовані тканини (шкіра, підшкірна клітковина, м’язи і окістя).

Особливо страждають при сильному ударі м’які тканини, які придавлюються в момент травми до кісток. В результаті удару гомілки в області передньовнутрішньої її поверхні, де шкіра і підшкірна клітковина прилягають до кістки, може відбуватися омертвіння шкіри та її подальше відторгнення. При ударах по малозахищеним м’яким тканинам кісток наступають не тільки дуже хворобливі удари окістя з її відшаровуванням, але і пошкодження кісток (тріщини і переломи).

Перша допомога. При наданні першої допомоги потерпілим з ударами, якщо є хоч найменша підозра на більш важку травму (перелом, вивих, пошкодження внутрішніх органів і т.п.), її обсяг повинен відповідати тяжкості передбачуваного ушкодження. При порушенні цілості шкіри накладають стерильну пов’язку.

У випадках відшарування шкіри, при множинних ударах, ударах суглобів, внутрішніх органів проводять транспортну іммобілізацію і доставляють постраждалого до найближчої лікувальної установи. При порушенні функції дихання та серцевої діяльності невідкладно на місці події починають штучне дихання і масаж серця. Одночасно викликають швидку медичну допомогу.

Зменшенню болю при невеликих ударах м’яких тканин сприяє місцеве застосування холоду: на пошкоджене місце направляють струмінь холодної води, прикладають до нього міхур або грілку з льодом або роблять холодні примочки. Рекомендується відразу після травми накласти давлячу пов’язку на місце забиття і створити спокій, наприклад при забитті руки її спокій можна забезпечити за допомогою косинкової пов’язки.

При ударах ноги їй надають високе становище, протягом декількох днів дотримуються щадного режиму навантаження, а потім, у міру зменшення болю і набряку, поступово його розширюють. Розсмоктуванню синця сприяють теплові процедури (грілка з теплою водою, теплі ванни і т.п.), зігріваючі компреси, активні рухи з наростаючою амплітудою в суглобах, розташованих поряд з пошкодженим місцем, до яких можна приступати тільки через кілька днів після травми.

Розтягнення і розриви зв’язок, сухожиль, м’язів відносяться до часто зустрічаємих пошкоджень опорно-рухового апарату. Характерною ознакою розриву або розтягнення є порушення рухової функції суглоба, який зміцнюється відповідною зв’язкою, або м’язи, якщо пошкоджується вона сама або її сухожилля.

При пошкодженні зв’язки страждають розташовані поруч з нею живлячі кровоносні судини. В результаті цього утворюється більший чи менший крововилив у навколишні тканини.

Перша допомога. При розтягуванні, розриві зв’язок ушкодженому суглобу, перш за все, необхідно забезпечити спокій, накласти тугу пов’язку і для зменшення болю прикладати холодний компрес протягом 12-24 годин, потім перейти на тепло та зігріваючі компреси.

Вивих – стійке зміщення суглобових кінців кісток, що викликає порушення функції суглоба.

У більшості випадків вивих є важкою травмою, яка іноді загрожує життю постраждалого. Так, при вивиху в шийному відділі хребта внаслідок здавлення спинного мозку можливі параліч м’язів рук, ніг і тулуба, розлади дихання та серцевої діяльності.

Основні ознаки травматичного вивиху: різкий біль, зміна форми суглоба, неможливість рухів в ньому або їх обмеження.

Перша допомога. Надаючи першу допомогу потерпілому на місці події, не можна намагатися вправляти вивих, так як це часто викликає додаткову травму. Необхідно забезпечити спокій ушкодженому суглобу шляхом його знерухомлення. Необхідно прикласти до нього холод (пузир з льодом чи холодною водою). Не можна застосовувати зігріваючі компреси. Вправити вивих повинен лікар в перші години після травми.

Переломи – пошкодження кісток, які супроводжуються порушенням її цілості. При переломах одночасно з пошкодженням кістки порушується цілість навколишніх м’яких тканин, можуть травмуватися розташовані поруч м’язи, судини, нерви та ін. При супутньому перелому пошкодженні шкіри і наявності рани перелом називають відкритим, а якщо шкіра ціла – закритим.

Перша допомога. При наданні першої допомоги ні в якому разі не слід намагатися зіставити відламки кістки – усунути зміну форми кінцівки (викривлення) при закритому переломі або вправити назовні кістку, яка вийшла, при відкритому переломі.

Потерпілого потрібно якомога швидше доставити в лікувальний заклад. Попередньо необхідно забезпечити надійну транспортну іммобілізацію, а при відкритому переломі ще і накласти на рану стерильну пов’язку. У разі сильної кровотечі необхідно вжити заходів до її зупинки, наприклад за допомогою джгута кровоспиняючого.

Якщо на період транспортування потрібно утеплити потерпілого, то бажано пошкоджену кінцівку просто укутати або залишити під накинутим зверху одягом (руку під пальто і т.п.).

При необхідності роздягнути потерпілого (це можна робити тільки в тих випадках, коли немає небезпеки змістити кісткові уламки), спочатку знімають одяг зі здорової сторони, а потім на стороні пошкодження; одягають у зворотній послідовності. Переносити потерпілого з переломом можна тільки на невеликі відстані і краще на носилках.

Тема уроку: Ознаки основних життєнебезпечних станів

Дата: 01.04.20 

Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти ознаки життя і смерті.

1.Розрізняють дві фази смерті - клінічну та біологічну. Тривалість клінічної смерті 5-7 хвилин. Незворотні явища протягом цього часу ще не настають, організм можна повернути до життя.

За наявності ознак життя необхідно негайно розпочати надання допомоги, однак якщо вони навіть і відсутні, допомогу необхідно надавати доти, доки не буде повної впевненості у смерті потерпілого.

Ознаки життя або клінічної смерті

Ознака	Людина жива	Клінічна смерть
Пульс	Визначається на шиї збоку і вище адамового яблука притисненням двох пальців	Не визначається
Серцеві скорочення	Визначаються прослуховуванням грудної клітини	Не визначаються
Дихання	Визначається по руху грудної клітини, крил носа, губ. Дзеркало, піднесене до рота, пітніє. Пушинка, тонка нитка, піднесена до рота або носа, коливається	Відсутнє
Реакція зіниць на світло	Зіниця вузька, на світло звужується	Зіниця широка, на світло не реагує
Рефлекс рогівки ока	При доторканні до рогівки кінчиком носової хустки повіки здригаються	Рефлекс відсутній
Помірне перетягування руки вище ліктя	Вени нижче джгута набухають	Вени без змін

2. Біологічна смерть характеризується незворотними явищами в тканинах кори головного мозку, серця та легенів. її ознаками є:

помутніння рогівки ока та її висихання;

деформація зіниці при здавленні;

трупне задубіння;

трупні синюваті плями.

3. Кома (стійке пригнічення свідомості): свідомість пригнічена (хворий у контакт не вступає), збережені подих і серцебиття, реакція на біль не цілеспрямована.

4. Шок: ознаки – блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомніння), прискорене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. При важкому шоку – блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу.

5. Артеріальна кровотеча: кров червона, струмінь б’є фонтаном, пульсує. Над раною з’являється валик із крові, що випливає, швидкість крововтрати значна.

6. Венозна кровотеча: дуже темний колір крові, випливає пасивним струменем без поштовхів.

7. Капілярна кровотеча: кровоточить уся поверхня рани.

8. Ознаки теплового удару: сонливість, позіхання, похитування, розлад мови, червоне обличчя, важке дихання.

9. Ознаки сонячного удару: розбитість, в’ялість, головний біль і запаморочення, розлад зору, шум у вухах, нудота і блювання, почервоніння обличчя, висока температура тіла (понад 38 градусів), дуже часті удари пульсу та дихання.

10. Непритомність: короткочасна втрата свідомості, можлива наявність провісників – різка раптова слабість, потемніння в очах, шум у вухах.

11. Удар: швидко виникає припухлість, під шкірою з'являються гематоми (синець), біль.

12. Ознаки струсу мозку: розширені або звужені зіниці, різний розмір зіниць, головний біль, млявість, відсутність реакції на звернення, сонливість, блідість,  нудота або блювання.

13. Закритий перелом: сильний біль при будь-якій спробі руху в кінцівці, деформація кінцівки, набряк у місці перелому. Укорочення кінцівки, поява патологічної рухливості обламків.

14. Відкритий перелом: ті ж симптоми плюс видимі кісткові обламки. Як правило, ускладнюється кровотечею.

15. Вивихи: неприроднє положення кінцівки й практично повна нерухомість суглоба, сильний біль, може виникнути набряк суглоба і крововилив у нього.

16. Розтягнення: різкий біль, швидкий розвиток набрякання в області травми, суттєве порушення функцій суглоба.

Тема уроку: Засоби надання першої допомоги.

Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування

Дата: 30.03.20 

1.  Аптечка домедичної допомоги – це один з основних елементів охорони та гігієни праці на виробництві, що використовується для надання першої допомоги потерпілим безпосередньо на місці події.

2.  Склад та розміщення медичної аптечки на підприємстві:

Нормативні акти України не містять уніфікованого підходу щодо укомплектування аптечки на промислових об’єктах.

Склад аптечки визначається кожного разу індивідуально, в залежності від особливостей діяльності компанії та виробничих факторів, що можуть вплинути на співробітників.

3. При розміщенні аптечки слід дотримуватись таких принципів, єдиних для всіх підприємств:

1) аптечка повинна зберігатись у спеціальному сейфі або шафі на постійному робочому місці або переноситися у санітарній сумці, якщо місце роботи особи не є стаціонарним;

2) всі співробітники мають бути проінформовані про місце зберігання аптечки, її склад та правила користування нею;

3) доступ до аптечки повинні мати всі особи, які працюють в компанії. Як правило, аптечку слід розміщувати у місцях можливого скупчення людей, на травмонебезпечних дільницях робіт та інших територіях підвищеної небезпеки;

4) медичний персонал або спеціально уповноважені особи здійснюють регулярну перевірку аптечки та відповідають за її стан і систематичне поповнення;

5) забороняється відкривати герметичні упаковки, лікарські засоби, пенали з таблетками без необхідності; 

6) лікарські засоби, строк зберігання яких сплив, мають бути вчасно замінені;

7) невикористані аптечки або медикаменти передаються на склад або підлягають знищенню в установленому порядку.

Тема уроку: Послідовність, принципи й засоби надання першої допомоги

Дата: 25.03.20

Перша медична допомога (ПМД) — комплекс негайних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала від дії зовнішніх факторів до її передачі, в разі потреби, під опіку кваліфікованому медичному персоналу.

Головні принципи Першої медичної допомоги

1. “Не панікуйте”. Незалежно від того чи в людини зупинилося  серце, чи  просто біжить кров з глибоко порізаного пальця, люди, які стали свідками таких випадків, можуть піддатися паніці та діяти неадекватно. Завжди зберігайте спокій та здоровий глузд,  не піддавайтеся паніці оточуючих та самі не створюйте її.

2. “Подбайте про безпеку!” Порятунок постраждалого не повинен наражати на небезпеку вас, інших рятівників, саму жертву чи будь-кого з оточуючих. При наближенні до постраждалого оцініть небезпеку від навколишнього середовища (близькість електричних мереж, відкритого вогню, наявність небезпечних для життя речовин, перебування самого постраждалого в небезпечному місці: біля води, на льоду, на автомобільній трасі, потенційно небезпечним є знаходження в обмеженому просторі, тощо).  Якщо постраждалого можна перевести/перенести в більш безпечне місце, зробіть це в першу чергу. Друга можлива небезпека — від самого постраждалого (він може бути агресивним, з огляду на дію алкоголю або наркотиків. Типовою загрозою є контакт з рідинами тіла: кров, блювотиння, слина, сеча, фекалії). Тому, за можливості, використовуйте медичні рукавички для надання ПМД.

3. “Припиніть дію ушкоджуючого фактору”.  Якщо ви стали свідком нещасного випадку, перше що треба зробити  – припинити дію ушкоджуючого фактору – витягти з води, відтягти  від електричного струму, загасити одяг, припинити дію газів, підвищеної температури, холоду та таке інше.

4. “Визначте, хто тут головний”. Якщо ви не медик, з’ясуйте чи немає їх серед оточуючих. Якщо ви виявились самим кваліфікованим – беріть ситуацію під свій контроль. За потреби, скажіть оточуючим, що ви знаєте як надати першу допомогу (ви медик, інструктор ПМД, сертифікований рятівник) і попросіть їх допомогти вам. Якщо постраждалий при свідомості поясніть йому хто ви, що ви маєте намір йому допомогти,  швидко з’ясуйте з ним всі обставини інциденту та скажіть, що ви маєте намір робити. Перш ніж торкатися постраждалого при свідомості ви повинні отримати його згоду на будь-які дії стосовно нього. Якщо свідомість у постраждалого відсутня, або її ступінь не дозволяє йому приймати адекватні рішення, а також у випадку надання допомоги малолітній дитині ви маєте право діяти не намагаючись отримати згоди, в разі відсутності поруч їх родичів чи опікунів. Це так званий принцип “передбачуваної згоди” (“implied consent”).

Ваші дії повинні бути впевненими, рішучими, вказівки чи прохання чіткими та зрозумілими. Ваша впевненість заспокоїть постраждалого, передасться всім іншим і  убезпечить вас від купи безглуздих та непотрібних порад оточуючих.

5. “Що тут сталося?” Розпитайте свідків, якщо можливо самого потерпілого, огляньте місце, де стався нещасний випадок, щоби максимально зрозуміти те, що сталося і визначити причини та механізми ушкоджень. Саме від цього часто залежатиме успіх першої медичної допомоги, а також і подальшого лікування постраждалого.

6. “Оцініть стан постраждалого і дійте!” На цьому етапі вам необхідно з’ясувати наскільки  отримані ушкодження чи загострення хвороби загрожують життю чи втраті здоров’я людини і відповідно до цього розпочинати рятувальні дії.

Найбільшу загрозу життю людини на етапі долікарської допомоги становлять порушення дихання та кровообігу (циркуляції крові), масивні крововтрати. Тому завжди починайте надання допомоги з виявлення і ліквідації саме цих загроз.

Якщо постраждалий перебуває в непритомному стані треба вирішити два питання:

1) чи є в людини ознаки свідомості?

2) якщо ознак свідомості немає — з’ясувати, чи жива ще людина?

Ознаки свідомості у постраждалого виявляють реагуванням на Голос і на Біль  Больові подразники (енергійне тертя грудини постраждалого кісточками ваших пальців, або міцне стиснення м’язу у складці між великим та вказівним пальцем пораненого, натискання нігтем, олівцем, сірником на нігтьове ложе пальців рук) застосовуйте при підозрі на ушкодження хребта постраждалого. Якщо підозри на ушкодження хребта немає, больові подразники для перевірки свідомості замінюють струшуванням за плечі дорослої людини чи дитини, або легким подразненням (постукування, пощипування, лоскотання) стоп, грудей та плечей у немовлят. При підозрі на ушкодження хребта постраждалого струшувати не можна! 

Ознаками життя є наявність дихання та пульсу. Якщо у постраждалого без свідомості не виявляється видимих ознак дихання та не вдається знайти пульс його треба обережно перевернути на спину для вивільнення дихальних шляхів, перевірки дихання та пульсу та, в разі їх відсутності, негайно розпочати реанімаційні заходи.

7. “Телефонуйте 1-0-3!” Якщо стан постраждалого такий, що вимагає невідкладної допомоги телефонуйте 1-0-3, якщо ніхто з оточуючих цього ще не зробив. Тільки у випадку реанімації дітей та немовлят, коли не можна втрачати жодної секунди, швидку треба викликати через 2 хвилини після початку реанімаційних заходів (якщо рятувальник один) 

 Викликаючи швидку, чітко повідомте, що саме сталося,  які ушкодження виявлені, особливо небезпечні для життя, число і стан потерпілих, чи є серед них діти, літні люди, місце події (вулиця, номер будинку, характерні точки на місцевості), яка була надана допомога.  Вкажіть своє ім’я, телефон. Пересвідчіться, що диспетчер сприйняв надану інформацію і готов надіслати швидку  допомогу. Дізнайтеся приблизний час, коли очікувати прибуття допомоги. Покладіть трубку тільки після диспетчера.

Після виклику швидкої (та за потреби інших служб) продовжуйте надавати першу допомогу до моменту її прибуття, знерухомте уражені кінцівки, зігрівайте та заспокоюйте постраждалого.

8. “Не нашкодь!”  Приступаючи до надання власне Першої медичної допомоги завжди майте на увазі цю давню лікарську заповідь. Знань, яких ви отримаєте у цьому курсі, буде достатньо для виконання ПМД для найбільш поширених випадків, але на практиці намагайтеся робити тільки те, у чому ви впевнені, що не буде гірше. Якщо ви не впевнені, що не заподієте шкоди якимсь втручанням, краще не робіть його.

9. “Дійте швидко – час не на вашому боці!” Коли трапляється нещасний випадок, час не на вашому боці. Постраждалому треба якнайшвидше надати ефективну допомогу, від якої часто залежить не тільки  тривалість та важкість процесу відновлення його здоров’я, а можливо навіть і життя людини. Тому, при наданні ПМД, дотримання наведених тут принципів не повинно уповільнювати початок самого процесу надання допомоги, яку ви повинні розпочати практично одночасно із з’ясуванням всіх інших обставин.

10.  “Передайте постраждалого під опіку кваліфікованого медичного персоналу!” Передати жертву професійним медикам по суті ваше головне і єдине завдання, зробивши при цьому все від вас залежне, щоби процес подальшої допомоги був найбільш ефективним. Продовжуйте опіку та надання допомоги під час очікування транспортування так і під час самого транспортування.

Тема уроку: Основні гігієнічні особливості праці будівельників

Дата: 18.03.20

Трудова діяльність будівельників зумовлена специфікою будівельного виробництва. Вона характеризується тим, що будівельні роботи  проводяться на відкритому повітрі, постійних робочих місць немає, праця зумовлена значним фізичним навантаженням.

Для виконання земляних робіт, особливо копання траншей і котлованів, використовують землекопальні та землекопально-траншейні механізми, зокрема екскаватори, бульдозери та інші машини, тому важливим аспектом є дотримання гігієни праці механізаторів, які обслуговують ці агрегати. 

Ще одним із небезпечних факторів є використання ручних віброущільнювачів бетону, що є джерелом вібрації та впливає на стан здоров’я бетонників.  

Основними несприятливими чинниками, що діють на організм робітників у кабінах будівельних машин є: шум, вібрація, запиленість і загазованість повітряного середовища.

Шум землекопальних машин за своїм характером широкосмуговий із переважанням звукової енергії в ділянці низьких і середніх частот. Температура повітря в кабінах машин може становити 45 °С, а температура огорож — до 50 °С. Серед забруднювачів повітряного середовища в кабінах переважають продукти згоряння палива, зокрема вуглецю оксид, азоту оксиди, вуглеводні.

На роботах, пов'язаних із внутрішнім оформленням будинку, що включають обладнання водогону, каналізації, оштукатурювання стін, укладання підлоги, встановлення рам, а також фарбування найбільшої дії несприятливих чинників зазнають штукатури. Це вимушене положення тіла, вплив цементного, гіпсового та інших видів пилу, бризок штукатурного розчину, який містить хлорні сполуки.
 Маляри зазнають дії лакофарбових матеріалів, до складу яких входять речовини, що утворюють плівки, пігменти, розчинники тощо.

Професійними захворюваннями будівельників вважають вібраційну хворобу, пневмоконіози, хвороби опорно-рухового апарату, ураження органа слуху, захворювання шкіри та отруєння.

Головні профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення праці будівельників, повинні охоплювати комплексну механізацію праці, санітарно-побутове забезпечення, використання індивідуальних засобів захисту та медико-профілактичні заходи. До індивідуальних засобів захисту належать респіратори, захисні мазі і протишуми. Медико-профілактичні заходи полягають в організації пересувних медпунктів, призначених для попередніх і періодичних медичних оглядів осіб, які зазнають дії несприятливих умов праці.

Це стосується робітників, котрі в процесі трудової діяльності мають контакт із пилом, що містить кварц, із пилом цементу, скла, азбесту, гашеного і негашеного вапна, а також осіб, які за видом своєї діяльності пов'язані із застосуванням фенолу і фенол-формальдегідних смол. Особливого значення набувають медичні огляди осіб, які систематично працюють в умовах високої температури та інтенсивного теплового випромінювання.